Автор невідомий - Основи методики розслідування злочинних порушень правил безпеки дорожнього руху - Юридична література - Каталог файлів - Юридична допомога
Юридична допомога
Каталог файлів
Меню сайту

Категорії розділу

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Форма входу

Друзі сайту

Пошук

Пошук

Вітаю Вас, Гість · RSS 11.12.2016, 09:07

Головна » Файли » Юридична література

Автор невідомий - Основи методики розслідування злочинних порушень правил безпеки дорожнього руху
[ Викачати з сервера (22.9Kb) ] 18.11.2011, 00:18

1. Криміналістична характеристика злочинних порушень правил безпеки дорожнього руху

Злочинні порушення правил безпеки дорожнього руху характеризуються широкою розповсюдженністю і мають підвищену суспільну небезпеку. Щороку в Україні скоюється в середньому 40 тис. дорож­ньо-транспортних подій, внаслідок яких гине 7 тис. людей і десятки тисяч одержують поранення. Тому боротьба зі злочинами даного виду є важливим елементом забезпечення громадського порядку.

Кримінальна відповідальність за дорожньо-транспортні події передбачена ст. 215 КК («Порушення правил безпеки руху та екс­плуатації транспорту особами, які керують транспортними засоба­ми»), ст. 2152 («Випуск в експлуатацію технічно несправних транс­портних засобів»), ст. 2154 («Допуск до керування транспортними засобами водіїв, які перебувають у стані сп'яніння») і ст. 2155 КК України («Порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху»).

Дорожньо-транспортною подією називається злочинне пору­шення правил безпеки руху і експлуатації автотранспорту, трамваїв, тролейбусів, тракторів, самохідних машин та інших механічних транспортних засобів, внаслідок якого завдані легкі, середньої тяжкості, тяжкі тілесні ушкодження чи насту­пила смерть потерпілого.

Відповідно до п. 7 Правил обліку дорожньо-транспортних подій, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №595 від З серпня 1993 р., не підлягають обліку події:

а) з участю тракторів, інших самохідних машин і механізмів у разі виконання ними основних виробничих операцій, для яких вони призначені (оранка, прокладання траншей, скирдування, збирання врожаю, лісозаготівля, встановлення щогл, опор та ін.);

б) які виникли внаслідок стихійного лиха;

в) які виникли внаслідок порушення водієм техніки безпеки і правил експлуатації транспортних засобів за відсутності водія за кермом (загеуск двигуна за допомогою пускового держаку та ін.);

г) пожежі на рухомих транспортних засобах, виникнення яких не пов'язане з їх технічною несправністю. Обліком і аналізом дорожньо-транспортних подій тільки з ма­теріальними збитками без постраждалих (по цих фактах кримі­нальні справи не порушуються, і, відповідно, до державної стати­стичної звітності вони не включаються) займаються чергові части­ни органів внутрішніх справ і підрозділи дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції.

Дорожньо-транспортні події досить різноманітні. Залежно від механізму події вони поділяються на:

1) зіткнення транспортних засобів один з іншим (при зустрічно­му рухові, попутному рухові і бокові зіткнення);

2) наїзд транспортного засобу (на пішохода, нерухомий транспор­тний засіб, перешкоду, велосипедиста, гужовий транспорт);

3) перекидання транспортного засобу (що буває порівняно рідко - при повороті на великій швидкості чи наїзді при повороті правим боком на узбіччя). В цілому ж ці три види складають більшу частину всіх дорожньо-транспортних подій;

4) падіння пасажира з транспорту;

5) інші дорожньо-транспортні події, що звичайно стають на­слідком грубого порушення правил руху чи експлуатації транс­портних засобів самими постраждалими (падіння транспорту в урвище, з моста тощо).

Для формування методики розслідування злочинних порушень правил безпеки дорожнього руху і здійснення планування по цій категорії кримінальних справ важливе значення мають такі елемен­ти криміналістичної характеристики, як дані про способи їх вчи­нення, обстановку дорожньо-транспортних подій, інформація про типові сліди, особу злочинця, а також особу потерпілого.

Розглядаючи способи вчинення злочинів даного виду, треба зазначити, що дорожньо-транспортні події належать до необереж­них злочинів, тобто вчиняються внаслідок злочинної самовпевне­ності або злочинної недбалості. Злочинні порушення правил без­пеки дорожнього руху є наслідком різноманітних недозволених дій або невчинення дій з боку суб'єктів цього виду злочинів.

Як свідчить статистика, найчастіше дорожньо-транспортні події виникають внаслідок порушень, що припускаються водієм тран­спортних засобів: перевищення встановленої швидкості руху; недо­тримання правил обгону, повороту і рядності; наїзд на смугу зустрічного руху; порушення правил проїзду перехресть; недотриман­ня безпечної дистанції руху; перевезення пасажирів у непристосованому для цього транспорті; неправильне завантаження і укріп­лення вантажу на транспорті; недотримання сигналів світлофору; виїзд на завідомо технічно несправному транспорті; порушення пра­вил руху по залізничних переїздах тощо. Особливо небезпечним і в той же час дуже розповсюдженим порушенням є управління транс­портним засобом у стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння, бо у водія при цьому значно уповільнюється реакція, слабшає ува­га, неадекватно сприймається і оцінюється дорожня обстановка.

Дорожньо-трапспортпі події можуть відбуватися внаслідок неправомірних дій пішоходів, пасажирів: перехід проїжджої частини перед рухомим транспортом; рух уздовж проїжджої частини доро­ги; перехід проїжджої частини у не визначених для переходу місцях; недотримання дорожніх знаків і сигналів світлофору; ігри дітей і під­літків на проїжджій частині дороги; посадка і висадка пасажирів під час руху транспорту; їзда на підніжках; поява на проїжджій частині пішоходів, проїзд на транспорті пасажирів у стані сп'яніння тощо.

У таких випадках, якщо при цьому водій не порушив правил дорожнього руху, кримінальна відповідальність для нього не наступає.

Робітники автопідприсмств, відповідальні за технічний стан чи експлуатацію транспортних засобів (диспетчери, механіки, завіду­ючі гаражами), можуть вчиняти протиправні дії (бездії), що також призводять до дорожиьо-транспортних подій: випуск на лінію тех­нічно несправного транспорту (із зіпсованою гальмовою системою, несправним кермовим управлінням, двигуном тощо); неякісний ремонт транспортного засобу; порушення порядку технічного ог­ляду транспорту; неприйняття заходів щодо запобігання експлуа­тації технічно несправного транспорту; порушення правил контро­лю за виходом транспорту на лінію; допуск до управління транс­портним засобом особи, яка не має або позбавлена прав водія, чи такої, що перебуває в стані сп'яніння; грубе порушення режиму роботи водія.

Дорожньо-транспортні події можуть бути наслідком злочинних порушень правил, норм і стандартів особами, відповідальними за будівництво, ремонт або утримання доріг, вулиць, дорожніх споруд: невідповідність параметрів дороги стандартам, що забезпечують безпечний рух; несвоєчасний ремонт дорожнього полотна; відсутність належного контролю за станом доріг, вулиць, мостів, залізничних переїздів; неякісний ремонт доріг і дорожніх споруд; порушення пра­вил проведення ремонтних робіт (відсутність огорожі, попереджу­вальних знаків та ін.); недостатня освітленість вулиць тощо.

Інколи дорожньо-транспортні події можуть статися у резуль­таті випадкового збігу обставин, що не могли бути передбаченими учасниками руху (несправність транспорту, що виникла зненаць­ка, розрив камери та ін.).

Важливе криміналістичне значення мають дані, що характери­зують обстановку злочинних порушень правил безпеки дорож­нього руху (місце, час та інші обставини). Дорожня обстановка ста­новить складну сукупність умов, при яких відбувається рух на пев­ній ділянці дороги чи вулиці. Вона включає в себе як статичні, так і динамічні елементи.

До статичних елементів дорожньої обстановки належать пла­нування доріг і вулиць, їх технічні характеристики, профіль, шири­на проїжджої частини, тип і стан дорожнього покриття, наявність засобів автоматичного і іншого регулювання дорожнього руху, огорож, розмітки, дорожніх знаків, зупинок міського транспорту, освітлення проїжджої частини в темний час доби, будови, споруди і зелені насадження, розміщені поруч з дорогою, тощо.

Значний вплив на виникнення і розвиток дорожньо-транспор­тної події справляють динамічні елементи дорожньої обстановки: інтенсивність і швидкість руху машин і пішоходів, переміщення інших об'єктів по дорожньому полотну, поведінка пішоходів і во­діїв транспорту, зміна сигналів регулювання руху, маневри руху автомашин, оглядовість, видимість та ін. Всі ці чинники мають вра­ховуватися водієм при управлінні транспортним засобом.

Час (року, доби) також може бути передумовою формування аварійної дорожньої обстановки. Досить часто злочинні порушен­ня правил безпеки дорожнього руху відбуваються в години «пік» (коли рух найбільш інтенсивний), при несприятливих погодних умо­вах (ожеледь, дощ, туман), у темний час доби.

Дорожньо-транспортна подія є складною і динамічною систе­мою взаємодії різноманітних об'єктів, таких як транспортні засо­би, дорога, предмети дорожньої обстановки, водій, пішохід, внас­лідок чого утворюються багаточисельні сліди, типові для даного виду злочинів. Це можуть бути сліди гальмування колес, крові, волочіння потерпілого, його речі, відбитки бампера або протекто­ра на одязі потерпілого, ушкодження і травми, одержані водієм, пасажирами, пішоходами, частки фарби, скло фар, лобового скла та бокових дзеркал, плями мастила, палива, антифризу, відламані деталі транспортних засобів, частини вантажу, що перевозиться, сліди пошкоджень на самих транспортних засобах, а також зміни, які виникли внаслідок їх неякісного ремонту, пошкодження назем­них споруд, волокна тканини, волосся, сліди рук тощо. Аналіз і дослідження даних слідів сприяють встановленню інших елементів криміналістичної характеристики злочинних порушень правил безпеки дорожнього руху.

Дані про особу злочинця також мають важливе значення для визначення багатьох обставин дорожньо-транспортної події. При вив­ченні особи водія встановлюється його вік, фахова підготовка, на­явність чи відсутність практичних навиків, стаж роботи, стан здо­ров'я, наявність фізичних вад або захворювань, тривалість і характер роботи до моменту події. Зокрема, велика кількість дорожньо-транс­портних подій учиняються особами зі стажем водіння до п'яти років, оскільки вони ще не володіють достатніми навиками управління транспортом і у той же час виявляють зайву самовпевненість.

Інколи дії порушників правил безпеки дорожнього руху детермінуються особливостями їх фізичного і психологічного стану. Тому виникає необхідність дослідити поведінку водія на роботі і в по­буті, з'ясувати, чи не порушував він раніше правил дорожнього руху, його стосунки з потерпілим. Значна кількість дорожньо-транспортних подій скоюється через провину водіїв, які перебува­ють у стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння.

В зв'язку з тим, що дії потерпшого є важливим елементом ме­ханізму дорожньо-транспортної події, а деякі з них порушують правила дорожнього руху, необхідно враховувати стан здоров'я по­терпілого, його вік, фізичні і психічні характеристики, наявність зах­ворювань зору, слуху, з'ясувати, чи не перебував він у стані алко­гольного або наркотичного сп'яніння.

 

 

 

 

 

 

2. Початковий етап розслідування

Порушення кримінальної справи. Приводами до порушення кри­мінальної справи в разі дорожньо-транспортної події найчастіше є: заяви потерпілих чи їх родичів, очевидців, водіїв транспортних засобів, причетних до події; повідомлення посадових осіб транс­портних організацій, працівників медичних закладів; безпосереднє виявлення органами міліції чи прокуратури ознак злочину.

Підставами для порушення кримінальної справи у таких випад­ках будуть факти заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості або настання смерті потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної події. При одержанні повідомлення про дорожньо-транспортну подію, що спричинила людські жертви чи тяжкі пора­нення, слідчий зобов'язаний негайно виїхати на огляд місця події, за результатами якого порушує кримінальну справу. Якщо фактич­них даних для правильних висновків про обставини, що сталися, і прийняття обгрунтованого рішення про порушення кримінальної справи чи відмову в такій виявляється недостатньо, то відповідно до ст. 97 КПК України проводяться перевірочні дії: відбираються пояс­нення від громадян, посадових осіб, водіїв про фактичний бік злочин­ного порушення правил безпеки дорожнього руху; витребуються до­кументи, в тому числі від автопідприємств, лікувальних закладів.

Кримінальна справа порушується, як правило, за фактом зло­чинного порушення правил безпеки дорожнього руху, а не по обви­нуваченню конкретної особи. Це пов'язано з тим, що на початку розслідування ще не доведено причинний зв'язок між діями (без­діяльністю), що мали місце, та наслідками, що наступили, а надалі інколи виявляється, що провина водія транспорту відсутня, оск­ільки у нього не було технічної можливості запобігти дорожньо-транспортній події.

Обставили, що підлягають доказуванню. При розслідуванні зло­чинних порушень правил безпеки дорожнього руху повинні бути доведені обставини, що мають значення для правильного вирішен­ня справи:

1) чи є дана подія дорожньо-транспортною, її вид;

2) дорожня обстановка в момент події (місце, час та ін.);

3) які транспортні засоби брали участь у події, їх технічний стан (як до події, так і після неї);

4) наслідки, що сталися в результаті злочинного порушення правил безпеки дорожнього руху (смерть, ступінь тяжкості тілесних ушкоджень, характер і розміри матеріального збит­ку), що дуже важливо для кваліфікації злочину;

5) спосіб вчинення дорожньо-транспортної події;

6) хто постраждав, поведінка учасників події;

7) яка безпосередня причина дорожньо-транспортної події;

8) ступінь вини кожного учасника події (водія, працівника ав-топідприємства, пасажира, пішохода та ін.);

9) які положення правил дорожнього руху чи експлуатації тран­спортних засобів були порушені винним;

10) чи є причинний зв'язок між припущеними порушеннями пра­вил дорожнього руху або експлуатації транспортних засобів і наслідками, що сталися;

11) обставини, що сприяли злочину (недоліки в організації руху транспорту і пішоходів, неналежний контроль за випуском транспорту і водія на лінію, недоліки в контролі за технічним станом доріг і вулиць, у підготовці водіїв транспортних за­собів, пропаганді правил дорожнього руху серед його учас­ників та ін.).

Слідчі ситуації. Порівняно проста ситуація на початку розслі­дування дорожньо-транспортної події складається тоді, коли зло­чинне порушення вчинено в присутності свідків, водій і транспор­тний засіб залишились на місці події. В цьому випадку основні зу­силля слідства спрямовані на дослідження обстановки місця події, встановлення причин дорожньо-транспортної події, збирання до­казів, що підтверджують провину його учасників. Для розв'язання завдань проводяться первісні слідчі дії: огляд місця події, освіду-вання і судово-медична експертиза водія, судово-медична експер­тиза постраждалого, допити водіїв, свідків, потерпілих та ін.

Більш складна слідча ситуація виникає тоді, коли злочинне порушення правил безпеки дорожнього руху вчинено у відсутності свідків або водієм, який зник з місця події, залишивши транспорт­ний засіб. Як правило, так поводяться особи, що вчинили викра­дення транспорту або намагаються протидіяти розслідуванню шляхом висунення неправдивої версії про викрадення їх автотран­спорту, для чого вони вже після події звертаються до міліції із зая­вою про крадіжку, домовляються з родичами, знайомими щодо неправдивих свідчень. У такій ситуації передусім необхідно вста­новити особу, яка перебувала за кермом у момент події, вжити за­ходів до її розшуку і затримання, з'ясувати причини, що змусили водія зникнути з місця події. Для з'ясування цих обставин необхід­но зробити огляд місця події (звертаючи особливу увагу на ті вуз­ли та деталі автомобіля, де повинні були залишитись сліди рук, крові, волокна одягу водія), встановити і допитати свідків, які ба­чили водія в момент аварії і коли він залишав місце події, встано­вити і допитати власника транспортного засобу.

Найбільш складна і досить розповсюджена ситуація на почат­ковому етапі розслідування - коли водій зникає з місця події ра­зом з транспортом. Тут основну увагу слідства потрібно зосередити на встановленні факту дорожньо-транспортної події, виявленні во­дія і транспорту, що брав участь у події, можливих свідків, для чого проводиться огляд місця події; про ознаки транспорту і прикмети водія опитуються очевидці і потерпілі, організуються загороджу­вальні заходи на шляху можливого пересування транспорту; пере­віряються підприємства по ремонту автомобілів, гаражі і автостоян­ки, проводиться обхід житлових будинків, підприємств та закладів, розміщених у районі події, для встановлення свідків. Транспорт ог­лядається за місцем його виявлення.

Висунення слідчих версій. Успіх у розслідуванні злочинних пору­шень правил безпеки дорожнього руху значною мірою (особливо на початковому етапі) визначається своєчасністю та правильністю висунення і розроблення слідчих версій. Виходячи з обставин, фак­тичних даних конкретної кримінальної справи слідчий висуває за­гальні версії про сутність і причини події, типовими з яких є:

1) дорожньо-транспортна подія стала результатом порушення правил безпеки руху водієм;

2) подія викликана порушеннями правил руху самим постраж-далим;

3) подія стала наслідком технічної несправності транспортно­го засобу;

4) дорожньо-транспортна подія пов'язана з порушеннями норм, стандартів утримання доріг;

5) подія сталася внаслідок випадкового збігу обставин, що не охоплюються передбаченням учасників руху;

6) подія інсценована з метою приховання іншого злочину;

7) транспортний засіб було використано як знаряддя для вчи­нення іншого злочину.

У ситуації, коли водій зник, а машина залишилась на місці події, головним напрямом розслідування є встановлення винного. Тому в першу чергу висуваються версії про особу, яка перебувала за кер­мом у момент події: 1) транспортним засобом керував водій і 2) транспортним засобом керувала стороння особа (родич водія, його знайомий, співробітник, викрадач).

Стосовно ситуації, коли водій зник з місця події разом з транс­портом, будуються версії про машину, що брала участь у дорожньо-транспортній події (вантажна чи легкова, марка автомобіля, конкретна модель тощо).

У ході подальшого розслідування всі версії повинні перевірятися паралельно, шляхом проведення слідчих і оперативно-розшукових дій.


Повний текст можна завантажити у прикріпленому файлі,

згори тексту "Викачати з сервера"

Категорія: Юридична література | Додав: Vivat_Jus
Переглядів: 751 | Завантажень: 93 | Коментарі: 1 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Copyright MyCorp © 2016
Безкоштовний хостинг uCoz