Голіна - Попередження тяжких насильницьких злочинів проти життя і здоров'я особи, 1997 - Юридична література - Каталог файлів - Юридична допомога
Юридична допомога
Каталог файлів
Меню сайту

Категорії розділу

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Форма входу

Друзі сайту

Пошук

Пошук

Вітаю Вас, Гість · RSS 11.12.2016, 09:08

Головна » Файли » Юридична література

Голіна - Попередження тяжких насильницьких злочинів проти життя і здоров'я особи, 1997
[ Викачати з сервера (38.2Kb) ] 18.11.2011, 00:43

 

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНА ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ

ІМ. ЯРОСЛАВА МУДРОГО

 

В.В.Голіна

 

ПОПЕРЕДЖЕННЯ ТЯЖКИХ

НАСИЛЬНИЦЬКИХ

ЗЛОЧИНІВ

ПРОТИ ЖИТТЯ Й ЗДОРОВ'Я

ОСОБИ

 

НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК

 

ХАРКІВ

"РУБІКОН-

1997

 

ББК67.99(4УКР)8я57

Г60

 

Рецензе нти:

 

Л.М.ДАВИДЕНКО,

проф., докт. юрид. наук

В.С. ЗЕЛЕНЕЦЬКИЙ.

 

Українська юридична

академК

 

Інв. №.

 

Голіна В.В.

 

Г60   Попередження тяжких насильницьких злочинів проти

життя й здоров'я особи: Навчальний посібник.—X.: НЮАУ,

 

1997—52с.

 

Бібліогр.: 19 назв.

 

Розглядаються кримінологічна характеристика тяжких

насильницьких злочинів проти життя й здоров'я особи в

Україні, основні кримінологічні риси особи злочинця і

потерпілого, кримінологічні фактори, які детермінують ці

злочини, а також попередження навмисних вбивств і тяжких

тілесних ушкоджень.

 

Призначається для студентів та викладачів вузів.

 

ББК67.99(4УКР)8я57

 

О Національна юридична

 

академія України, -1997

Є В.В.Юліна, 1997

О "Рубікон", підготовка,

 

оформлення, 1997

 

ВСТУП

 

Навмисні тяжкі насильницькі злочини проти жит-

тя й здоров'я особи посідають значне місце у струк-

турі насильницької злочинності проти особи. Певна

розповсюдженість цих злочинів, зростаюча динаміка

за останні роки, тривожні тенденції їх структури, ви-

сока суспільна небезпечність, слабка схильність до

попереджуваного діяння — всі ці обставини обумов-

люють гостру потребу суспільства і практики бороть-

би зі злочинністю щодо генезису злочинних насиль-

ницьких проявів, наукового аналізу тих типових

ситуацій, в яких виникають й розвиваються конфлік-

ти і наступні насильницькі дії, а також розробки за-

гальносоціальних і спеціально-кримінологічних за-

ходів щодо попередження цих злочинів,          і

 

Боротьба з тяжкими насильницькими злочинами

проти особи сьогодні пере'слідуе ряд цілей, зокрема,

зниження рівня і динаміки насильницьких злочинів,

масштабів нинішньої жорстокості при вчиненні зло-

чинів, упровадження у правоохоронну практику спе-

ціально-кримінологічного попередження злочинів.

Звичайно, повному досягненню цих цілей реально мо-

жуть сприяти лише тривалі соціально-економічні зміни

у сучасному суспільстві. Проте існує також потреба у

спеціальній системі протидій різним злочинним про-

явам. Вона повинна об'єднувати різні види діяльності

державних органів та громадськості: від випереджен-

ня виникнення, а також обмеження й усунення кримі-

ногенних явищ і процесів до оперативного перетинан-

ня злочиннної поведінки на різних стадіях її розвитку.

 

Гострота і масштабність нинішніх проблем, обу-

мовлених зростанням злочинності, у тому числі — і

особливо — насильницької, турботою про зміцнення

законності і правопорядку, вимоги Конституції Украї-

ни потребують не тільки вживання надзвичайних за-

ходів, але також й тверезої оцінки і перегляду науко-

вих концепцій, законодавства, структури і діяльності

суб'єктів боротьби зі злочинністю.

 

Глава I

 

КРИМІНОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТЯЖКИХ

НАСИЛЬНИЦЬКИХ ЗЛОЧИНІВ ПРОТИ ОСОБИ

В УКРАЇНІ

 

1. РІВЕНЬ, СТРУКТУРА ТА ДИНАМІКА НАВМИСНИХ

ВБИВСТВ І ТЯЖКИХ ТІЛЕСНИХ УШКОДЖЕНЬ

 

Тяжка насильницька злочинність — найнебезпечніший

різновид злочинних посягань на особу та її блага. До тяжкої

насильницької злочинності належать: навмисне вбивство,

тяжкі тілесні ушкодження, хуліганство, зґвалтування. Без-

перечно, ці злочини мають спільні кримінологічні риси, але

ж водночас не можна не бачити істотних відмінностей у а

природі, у різній патології особистості злочинців, у факто-

рах, які обумовлюють цей специфічний вид злочинного на-

сильства тощо. Крім того, попередження даних злочинів все

ж не однакове. Ось чому розглядаються самостійно тільки

два види злочинів насильницької злочинності: навмисні вбив-

ства і тяжкі тілесні ушкодження. Кримінологічна характе-

ристика, а надалі і їх попередження мають багато спільних

рис, що дає змогу розглядати їх разом.

 

Результати вивчення навмисних вбивств і тяжких тілес-

них ушкоджень свідчать як про певну стабільність їх основ-

них структурних показників в Україні за багато років, так і

про несприятливі тенденції у кількісних та якісних показни-

ках цих видів злочинів.

 

Загальна кількість зареєстрованих навмисних вбивств і

тяжких тілесних ушкоджень в Україні, починаючи з 1988 р.,

неухильно зростає: 1988 р.— відповідно — 2016 і 4241; 1989

р,  2589 і 5939; 1990 р.— 2823 і 6673; 1991 р.— 2902 і 6850;

 

1992 р— 3679 і 8817; 1993 р— 4008 і 8174; 1994 р— 4571 і

 

— 4 —

 

.8772; 1995 р— 4783 і 8800; 1996 р— 4896 і 8429 злочинів.

Латентна злочинність дещо збільшує ці показники.

 

Означені несприятливі тенденції динаміки даних злочинів

триватимуть на тлі посилення соціально-економічної кризи

у країні.

 

З урахуванням того, що за багатьма показниками струк-

тури тяжка насильницька злочинність на сучасному етапі

розвитку України порівняно стабільна, а абсолютні її дані

постійно змінюються, доцільно використовувати структурні

показники у відносних величинах.

 

Отже, підтверджується зроблений раніше висновок уче-

них і практиків про переважно сімейно'побутрвий і ситуа-

ційно-дозвільний характер навмисних вбивств та тяжких

тілесних ушкоджень. Але, починаючи з 1992 року, у струк-

турі цих злочинів намітилися деякі істотні зміни: частка на-

вмисних вбивств, які завчасно плануються, наблизилася до

30%, а тяжких тілесних ушкоджень — до 17%. Звертає на себе

увагу те, що найбільше число злочинів скоюється під час сва-

рок, які переходять у взаємні образи і бійки. При цьому ос-

новою криміногенної поведінки і злочинця, і потерпілого є

побутові взаємовідносини, оскільки переважна більшість

вбивств і тяжких тілесних ушкоджень вчинено у квартирі,

будинку, дворі, гуртожитку та ін. Близько 80% зазначених

злочинів скоюється у вечірні та нічні години, під час зловиж-

вання спиртними напоями, шляхом заподіяння потерпілому

побоїв руками і ногами, побутовими предметами, кухонни-

ми ножами (кожне друге вбивство і кожне п'яте тілесне уш-

кодження) та іншими речами. Водночас слід відзначити, що

понад 10% цих злочинів вчиняється із застосуванням різної

вогнепальної зброї, в тому числі військового зразка.

 

Гр. А. засуджений за п."є" ст. 93 КК України до 13 років

позбавлення волі за те, що ввечері, перебуваючи у нетвере-

зому стані, у будинку своєї родички, на грунті неприязних

відносин, які склалися з гр. X., та образ з його боку, вбив

останнього шляхом нанесення множинних ударів кочергою

по голові. Сварці передувала конфліктна ситуація, яка ви-

никла у ході гри в карти, вживання спиртних напоїв, взаєм-

них образ і бійки. Гр. X. був засуджений за п. "є" ст, 93 КК

до 11 років позбавлення волі за те, що, будучи у нетверезому

 

- 5—

 

стані, у себе в будинку, в ході з'ясування відносин зі своєю

жінкою, у присутності дітей кухоним ножем наніс удар у

живіт, від якого жінка померла на місці. Таких прикладів

можка навести багато.

 

Зазначені злочини, як правило, учиняються в умовах кон-

фліктної ситуації (часто алкоголізованої), що виникла рап-

тово, при раптовому розвитку подій, коли винні не мають

часу для всебічного їх осмислення, і тому оцінка обстановки

і вибір лінії поведінки відбуваються виключно на емоційній

основі. Нерідко такі злочини скоюються імпульсивне, тоб-

то у стані сильного душевного хвилювання, коли винний діє

бездумно, без більш-менш зрозумілої цілі.

 

Посилюється тенденція підвищення ступння суспільної

небезпеки насильницьких злочинів, зростання тяжкості їх

наслідків, зухвалості та невиправданої жорстокості. Суціль-

не вивчення кримінальних справ про тяжкі насильницькі зло-

чини, проведене у 80-90-х роках, показало, що з особливою

жорстокістю їх учинили до 30% засуджених за навмисне вбив-

ство за обтяжуючих обставин (ст. 93 КК), усі — за навмисні

тяжкі тілесні ушкодження, скоєні способом, який носить ха-

рактер мучення і мордування (ч. 2 ст. 101 КК), близько і 5%

•— за навмисні тяжкі тілесні ушкодження, внаслідок чого

настала смерть потерпілого — ч. № ст. 101 КК України [16].

 

Оскільки переважна частина тяжких насильницьких зло-

чинів учиняється на грунті сімейно-побутових, ситуаційно-

дозвільних та деяких інших стосунків, то тут вирішальну роль

відіграє конкретна життєва ситуація.

 

У кримінологічному розумінні конкретна життєва ситу-

ація — це одна з ланок причинного ланцюга, котра передує

злочину і котра-виникає як нова якість внаслідок сполучен-

ня різних за природою і за силою діяння об'єктивних і су-

б'єктивних криміногенних явищ та процесів, які, впливаючи

на свідомість, волю, почуття людини, формують або зміцню-

ють у неї рішучість скоїти злочин чи штовхають його діяти

ні першим спонуканням. Конкретна життєва ситуація вби"

і >;« в себе криміногенні фактори, що обумовлюють здійснен-

іи їлочину [II].

 

Кожний вид злочинів має свої типові конктретні життєві

нтудції. в основі яких лежать схожі за змістом взаємодіючі

 

.криміногенні фактори. Цс помітив ще О.В. Старков, який

дає визначення й типи конкретних життєвих ситуацій, котрі

характерні для побутових тяжких насильницьких злочинів

проти особи. Під криміногенною ситуацією у побутових на-

сильницьких злочинах він розуміє порівняно тривалий на-

пружений стан міжособистісних стосунків між злочинцем і

потерпілим, який виник внаслідок сталої і остаточно нероз-

в'язаної конфліктної взаємодії між членами побутової со-

ціальної групи, спрямованої на істотні блага особи, яка

завершується злочином проти особи або через неї — гро-

мадського порядку [18].

 

Уважаеться установленим факт, що джерелом більшості

таких злочинів є конфлікт, який виникає з повсякденного

міжособистісного (міжгрупового) спілкування у сімейно-по-

бутовій і ситуаційно-дозвільній сферах. Термін "конфлікт"

(від лат.— зіткнення, сутичка) вживається у найрізноманіт-

ніших галузях знань і життєвої практики. Звичайно під кон-

фліктом розуміється зіткнення, яке зумовлене способами

поведінки і настановами людей в умовах прагення до будь-

якої цілі. Проблема конфлікту у міжособистісних відноси-

нах — одна із найскладніших. Обстановка виникнення, спе-

цифіка розвитку і розв'язання конфлікту у кожному

конкретному випадку різноманітні. Велике значення, без сум-

ніву, мають особисті якості учасників конфлікту, зокрема,

особи злочинця. Для насильницьких злочинів характерні:

 

перекручені потреби, зневажливе ставлення до життя люди-

ни, деформація етико-нормативних уявлень, психічне відчу-

ження особи, психічні аномалії, зловживання спиртними на-

поями тощо. Але не треба випускати з уваги і зовнішні прояви

конфлікту, ситуаційні фактори, що детермінують насиль-

ницькі дії беспосередньо перед скоєнням злочину.

 

Успіх боротьби з насильницькими злочинами проти

особи невіддільний від зниження рівня насильницьких по-

бутових злочинів, частоти кримінальних конфліктів у сім'ї,

у міжособистісних відносинах між сусідами, близькими і

знайомими. Решта навмисних вбивств і тяжких тілесних уш-

коджень, що скоюються на грунті інших соціально-психоло-

гічних, біофізіологічних тощо аномалій (феномени сексуаль-

них маніяків, сімейна етіологія навмисного вбивства,

 

психічне відчуження особи та ін.), котрі приголомшують'

своєю повторюваністю, жорстокістю і дикістю, е все ж таки

винятком із численних навмисних вбивств, які заздалегідь

не плануються.

 

Отже, підвищений інтерес до зовнішнього боку прояву

конфлікту пояснюється чисто практичним підходом. По-пер-

ше, аналіз обставин, під впливом яких сформувався намір на

учинення злочину, дозволяє робити висновок про ступінь

антисоціальності особи злочинця, його суспільної небезпе-

ки. Якщо ситуація, з якої винний знайшов вихід у скоєнні

злочину, була винятковою, складною, конфліктною, то відпо-

відно і ступінь небезпеки його порівняно невеликий, хоча і

учинений тяжкий злочин. Протилежний висновок про сус-

пільну небезпеку злочинця повинен бути зроблений, якщо

ця ситуація була звичайною для винного. По-друге, часова

протяжність конфліктної ситуації може свідчити і про те, що

для її усунення з боку суб'єктів попередження злочинів або

не вживалося відповідних заходів, або ці суб'єкти не є ком-

петентні такі заходи вживати і розробляти, або метод усу-

нення, розрядки таких конфліктів ще не обгрунтовано та ін.

По-третє, знання і виявлення "типових" життєвих ситуацій

'дозволяє суб'єктам попередження злочинів цілеспрямовано

попереджувати скоєння тяжких насильницких злочинів і не

"виходити" за межі своїх попереджувальних можливостей.

 

Незважаючи на індивідуальну неповторність форм про-

яву конкретних життєвих ситуацій, їх зміст багато в чому

схожий, оскільки в їх основі лежить той чи інший побутовий

конфлікт і ті явища, фактори, котрі його складають. У зв'яз-

ку з цим різні конкретні життєві ситуації можна згрупувати.

Критерієм групування може бути тривалість існування на-

пружених відносин між особами. Отже, можна розрізняти

чотири різновиди при скоєнні тяжких насильницких злочинів

проти життя й здоров'я особи.

 

Одноразовий конфлікт — це одноактна сутичка між суб'-

сктами. У свою чергу він може бути двох видів: конфлікт

між незнайомими особами і конфлікт між знайомими, близь-

кими, членами сім'ї, родичами.

 

І Ісріодична конфліктна ситуація — такий тип життєвих

і її і унцій, який характеризується періодичним станом між-

 

— 8 ——

 

•особисгісних відносин (наприклад, конфлікти між колишнім

подружжям, односельчанами, молоддю тощо).

 

Стала криміногенна ситуація являє собою тип ситуації,

для якої характерний напружений стан міжособистісних

відносин, котрі виникають і існують внаслідок сталої невирі-

шеної конфліктної взаємодії.

 

Зовні безконфліктна ситуація — тип ситуації, який зустрі-

чається порівняно рідко. Їй властиві зовні незрозуміла зло-

чинна поведінка злочинця щодо конкретного потерпілого.

Однак при більш уважному вивченні стає очевидно, що по-

ведінка злочинця була спровокована передуючую конфлікт-

ною ситуацією з іншими особами або криміногенними риса-

ми самої особи злочинця (наприклад, розправа з першим

зустрічним після бійки з іншими особами або перекручене

сприйняття якоїсь неконфліктної ситуації тощо). Так, Ш. був

засуджений за ч. І ст. 101 КК України до п'яти років позбав-

лення волі за те, що, перебуваючи в алкогольному стані, біля

клубу побачив незнайомих йому парубків і вирішив, що вони

мають намір його побити. Коли один з них підійшов до Ш. з

проханням припалити, то він несподівано наніс тому удар

ножем у живіт. На суді Ш. заявив, що випередив напад на

нього. Тим часом Ш. неодноразово судимий, у тому числі за

насильницькі злочини проти життя й здоров'я особи, алко-

голік, мав при собі саморобний ніж, характеризується край

негативно.

Повний текст можна завантажити у прикріпленому файлі,

згори тексту "Викачати з сервера"

Категорія: Юридична література | Додав: Vivat_Jus
Переглядів: 903 | Завантажень: 113 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Copyright MyCorp © 2016
Безкоштовний хостинг uCoz