Адміністративне право України: основні
поняття. Навч. посібник
1. Інформація про книгу
2. Вступ
ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
3. Тема 1. Предмет і метод адміністративного
права
4. Тема 2. Адміністративне право України як
юридична наука, як навчальна дисципліна та навчальний курс
5. Тема 3. Поняття, суть та принципи
державного управління
6. Тема 4. Механізм адміністративно-правового
регулювання суспільних відносин
7. Тема 5. Суб'єкти адміністративного права
8. Тема 6. Адміністративно-правовий статус
громадян України та інших фізичних осіб
9. Тема 7. Органи виконавчої влади як суб'єкти
адміністративно-правових відносин
10. Тема 8. Органи місцевого самоврядування як
суб'єкти адміністративно-правових відносин
11. Тема 9. Державна служба та державні
службовці
12. Тема 10. Дисциплінарна відповідальність
державного службовця
13. Тема 11. Об'єднання громадян як суб'єкти
адміністративно-правових відносин
14. Тема 12. Форми здійснення державного
управління
15. Тема 13. Методи державного управління
16. Тема 14. Адміністративний нагляд міліції
17. Тема 15. Адміністративна відповідальність
18. Тема 16. Адміністративний процес
19. Тема 17. Адміністративний судовий процес
ОСОБЛИВА ЧАСТИНА
20. Тема 18. Основи адміністративно-правового
регулювання господарської діяльності
21. Тема 19. Органи виконавчої влади, що
здійснюють управління у сфері економіки, та їх компетенція
22. Тема 20. Адміністративно-правове
регулювання управління митною справою
23. Тема 21. Адміністративно-правове
регулювання управління фінансами і кредитами
24. Тема 22. Адміністративно-правове
регулювання управління в сфері оподаткування
25. Тема 23. Адміністративно-правове
регулювання державного управління транспортом, дорожнім господарством та
зв'язком
26. Тема 24. Адміністративно-правове
регулювання управління освітою
27. Тема 25. Адміністративно-правове
регулювання управління в галузі охорони здоров'я
28. Тема 26. Адміністративно-правове
регулювання в сфері науки і науково-технічної діяльності
29. Тема 27. Адміністративно-правове
регулювання у сфері культури
30. Тема 28. Адміністративно-правове
регулювання у сфері юстиції
31. Тема 29. Адміністративно-правове
регулювання в галузі внутрішніх справ
32. Тема 30. Адміністративно-правове
регулювання в галузі безпеки
33. Тема 31. Адміністративно-правове
регулювання управління обороною України
34. Тема 32. Адміністративно-правове
регулювання в галузі закордонних справ
Інформація про книгу
ББК67.9(4УКР)301я73 Г64
Рецензенти:
О.І. Остапенко - доктор юридичних наук, професор, ректор Кримського
юридичного інституту НУВС України;
В.П. Пєтков - доктор юридичних наук, професор, ректор
Кіровоградського юридичного інституту НУВС України.
Навчальний посібник "Адміністративне право України: основні поняття"
складається з двох частин, в яких розкриті основи адміністративного права з
урахуванням положень Конституції України (зі змінами, внесеними у 2004 p.),
чинного законодавства і підзаконних актів Президента України та Уряду України.
Він розрахований на студентів та викладачів вузів.
Матеріали в навчальному посібнику викладено на основі правової бази станом на 1
березня 2005 р.
Голосніченко І.П., Стахурський М.Ф., Золотарьова Н.І.
Г64 Адміністративне право України: основні поняття. Навчальний
посібник. / За заг. ред. доктора юридичних наук, професора І.П. Голосніченка. -
К.: ГАН, 2005. - 232 с.
І.П. Голосніченко, 2005
М.Ф. Стахурський, 2005
© Н.І. Золотарьова, 2005
Вступ
Книга "Адміністративне право
України" підготовлена з акцентуванням уваги на основні поняття
адміністративного права з урахуванням змін і доповнень до Конституції України,
внесених Законом України 8 грудня 2004 року. Як правило, студенти не твердо
знають понятійний апарат адміністративно-правової науки, що утруднює оволодіння
ними курсом адміністративного права. Навчальний посібник, що пропонується, дає
можливість ознайомитися із навчальним матеріалом даної дисципліни, але у
скороченому варіанті. Відсутність розмитості матеріалу дозволяє читачу вивчити
конкретні поняття, а також правову базу регулювання відносин управлінського характеру,
які й представляють предмет даної галузі права.
Книга має загальну та особливу частини. В загальній
частині студент може ознайомитись із предметом і методом
адміністративно-правового регулювання суспільних відносин,
адміністративним правом як юридичною наукою, механізмом
адміністративно-правового регулювання суспільних відносин,
суб'єктами адміністративно-правового регулювання.
Зважаючи на пріоритетність прав і свобод людини й громадянина у
адміністративно-правових відносинах, достатня увага надається
адміністративно-правовому статусу громадян України та інших фізичних осіб.
Серед нових тем, включених до посібника, є тема, що розкриває статус органів
місцевого самоврядування як суб'єктів адміністративно-правових відносин, а
також введена тема "Адміністративний судовий процес". Детально
висвітлюється адміністративно-правове регулювання адміністративного нагляду,
органів внутрішніх справ.
Особлива частина розпочинається темою, яка присвячена адміністративно-правовому
регулюванню у сфері господарської діяльності, потім розглядається компетенція
органів, що здійснюють управління в економічній сфері, регулювання управління
митною справою, оподаткуванням тощо. Достатньо висвітлено матеріал тем, які
присвячені
5
адміністративно-правовому регулюванню у соціально-культурній та
адміністративно-політичних сферах.
Матеріал книги полегшує підготовку до заліків та іспитів.
Тема 1. Предмет і
метод адміністративного права
Адміністративне право України є самостійною галуззю права, за допомогою
якої держава регулює однорідні суспільні відносини в сфері реалізації державної
виконавчої влади, яка організує, скеровує у визначений законодавством напрям
суспільні процеси. Таким чином, це управлінське право, яке відрізняється від
інших галузей права специфікою предмета регулювання, юридичною своєрідністю
(особливим методом регулювання) та структурними особливостями (системою
розташування нормативного матеріалу).
Термін "адміністративне" бере початок від слова
"адміністрація", яке має латинське походження. Воно утворене за
допомогою префікса "ад" - "до", "при" і кореня
"міністр" -"підлеглий", "виконавець". В
українській мові слово "адміністрація" означає управлінський орган
(адміністрація підприємства, установи) або управління в цілому (вид
діяльності).
Предмет адміністративного права складає широкий комплекс суспільних відносин,
які виникають у зв'язку з реалізацією функцій державної виконавчої влади,
змістом якої є управління суспільством.
Демократичні перетворення в Україні викликають об'єктивну необхідність певного
переосмислення предмета цієї галузі права. Об'єктивними передумовами вироблення
нового підходу до предмета адміністративного права є запровадження місцевого
самоврядування, перехід економіки
6
України до ринкових відносин, забезпечення пріоритету прав і свобод громадян.
Адміністративне право як галузь публічного права
покликане, насамперед, регулювати управлінські відносини в сфері реалізації
публічної влади. Отже, необхідно визначити види управлінських відносин,
пов'язаних з реалізацією публічної влади.
В минулому існувало чотири основні види державної діяльності: діяльність
представницьких органів державної влади, державне управління, правосуддя,
прокурорський нагляд. Отже, управління з боку публічної влади було тільки
державним.
З поділом державної влади на законодавчу, виконавчу і судову та запровадженням
в Україні місцевого самоврядування управління здійснюється як державними
органами виконавчої влади, так і органами місцевого самоврядування. Причому як
державному управлінню, так і управлінню з боку органів місцевого самоврядування
притаманні такі ознаки, як публічність, організаційна спрямованість,
визначеність в законі меж діяльності.
Ці види управління відрізняються один від одного лише за суб'єктами та
характером джерел їх регулювання. У той же час вони стосуються інтересів
громадян, спрямованих на реалізацію та захист їх прав і свобод, створення умов
для виконання ними своїх обов'язків.
Викладене дає підстави оновити наукове уявлення про предмет адміністративного
права, розширивши сферу суспільних відносин, що підлягають його регулюванню. А
саме, адміністративне право України має регулювати відносини у зв'язку з
реалізацією виконавчої влади (управління) з боку не тільки держави, а й органів
місцевого самоврядування.
Перехід економіки України до ринкових умов господарювання відповідним чином
вплинув і на зміст державного управління у цій сфері. Якщо у справі захисту
прав і свобод громадян, охорони громадського порядку та у деяких напрямах
адміністративно-політичної діяльності
7
державно-управлінський вплив посилюється, то сфера економіки більше потребує
дерегуляції економічних процесів з боку держави і використання відповідних
важелів ринкової саморегуляції.
Державно-управлінська діяльність має перетворюватися з адміністративно-владної
у діяльність, що забезпечує пріоритет прав особи у її відносинах з державою і
зорієнтована на надання громадянам управлінських послуг.
Управлінська послуга - це створення організаційних умов для реалізації свого
права громадянином або іншим суб'єктом адміністративно-правових відносин.
У зв'язку з цим необхідно зміцнити адміністративно-правовий захист прав і
свобод громадян, запровадити адміністративну юстицію в Україні. Суспільні
відносини, що виникають у цій сфері, також є частиною предмету
адміністративного права.
Адміністративна юстиція - це визначений в законі порядок розгляду та сам
розгляд адміністративних спорів, які ініціюються шляхом оскарження протиправних
актів, дій чи бездіяльності органів виконавчої влади і управління, органів
місцевого самоврядування та посадових осіб всіх вказаних вище органів, а також
виконання рішень судів, що винесені у результаті цього розгляду.
Традиційно важливою частиною цієї галузі права є
інститут адміністративної відповідальності - засіб
державного адміністративного примусу, який
використовується для боротьби з неправомірними діяннями фізичних і юридичних
осіб.
Слід зробити висновок, що предмет адміністративного права складається з таких
груп однорідних суспільних відносин:
а) відносин державного управління у сфері економіки,
соціально-культурної та адміністративно-політичної
діяльності;
б) управлінських відносин в системі та структурі
державних органів виконавчої влади та органів місцевого
8
самоврядування (включаючи відносини державної і муніципальної служб);
в) управлінських відносин, що складаються в процесі
внутрішньої організації та діяльності апарату інших
державних органів (апарату прокуратури, апарату судів,
Секретаріату Верховної Ради України, Секретаріату
Президента України тощо), а також діяльності адміністрації
державних підприємств, установ та організацій;
г) управлінських відносин, пов'язаних з реалізацією
функцій і повноважень виконавчої влади, делегованих
державою органам місцевого самоврядування, громадським
організаціям та іншим недержавним інституціям;
д) відносин, що виникають у зв'язку із забезпеченням
органами виконавчої влади та місцевого самоврядування
реалізації та захисту прав і свобод громадян, а також надання
їм різноманітних управлінських послуг;
є) відносин, що виникають у зв'язку з організацією та діяльністю
адміністративних судів (тобто у сфері адміністративної юстиції);
є) процесуальних відносин щодо поновлення адміністративним судом прав і свобод
громадян та інших суб'єктів адміністративного права;
ж) відносин, що виникають у зв'язку із застосуванням заходів адміністративної
відповідальності щодо фізичних і юридичних осіб.
Таким чином, з огляду на зміст його предмета адміністративне право слід
визначити як галузь права (систему правових норм), яка з метою забезпечення
належного захисту прав і свобод людини і громадянина, виконання функцій держави
регулює суспільні відносини у зв'язку з реалізацією: 1) виконавчої влади у
сфері функціонування держави та органів місцевого самоврядування; 2)
делегованих державою функцій і повноважень виконавчої влади; 3)
внутрішньоорганізаційної діяльності всередині інших державних органів, органів
місцевого самоврядування, адміністрацій державних підприємств, установ і
організацій; 4) права на управлінські послуги; 5) відповідальності органів
і
9
виконавчої влади, місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб у сфері
державного управління.
Враховуючи викладений підхід до предмета адміністративного права та
застосовуючи його у практиці правового регулювання, необхідно зближувати
поняття адміністративного права і системи законодавства в Україні із світовою
адміністративною наукою і правом.
Адміністративному праву притаманні визначені межі правового регулювання - сфера
діяльності органів державної виконавчої влади, а також виконання органами
місцевого самоврядування делегованих державою функцій виконавчої влади.
Відносини виникають, розвиваються та припиняються між вищими та місцевими
органами державної виконавчої влади (Кабінет Міністрів України - голова
місцевої державної адміністрації); органами державного управління та підлеглими
їм підприємствами, установами (Міністерство освіти -відповідний інститут);
органами виконавчої влади, які не пов'язані безпосередньою підлеглістю
(Міністерство внутрішніх справ - Міністерство закордонних справ); органами
виконавчої влади і органами місцевого самоврядування, громадськими
організаціями (голова державної адміністрації - рада народних депутатів, орган
внутрішніх справ - загін сприяння міліції); органом державної виконавчої влади
та громадянами й іншими фізичними особами (орган внутрішніх справ - громадянин,
який звернувся за отриманням паспорта; Міністерство закордонних справ -
іноземець, який звернувся в представництво за кордоном за візою для в'їзду в
Україну або транзитного проїзду через Україну).
Для наведених вище суспільних відносин характерним є зв'язок із здійсненням
мети державного управління. Тому в них обов'язково бере участь орган виконавчої
влади, а в разі делегованих державою повноважень виконавчої влади - орган
місцевого самоврядування, його представник, що має визначені повноваження щодо
виконання управлінської діяльності
10
Управлінські відносини можуть формуватися і в процесі внутрішньоорганізаційної
діяльності управлінського характеру інших державних органів, посадових осіб,
наприклад, прокуратури, судів. Так, прокурор області керує діяльністю районних
і міських прокурорів, здійснює контроль за виконанням покладених на них
обов'язків, проводить кадрову політику тощо. Але така діяльність допоміжна
відносно основної, оскільки спрямована на забезпечення умов нормального
здійснення органами прокуратури нагляду за точним та неухильним виконанням
законів. Теж саме можна сказати і про управлінську діяльність керівників
судових органів як допоміжну відносно правосуддя.
Управлінські відносини виникають та розвиваються всередині громадських
організацій, наприклад, між органами різних рівнів (президія професійної спілки
галузі та конкретна профспілкова організація підприємства). Але регламентація
цих відносин базується на нормах статутів (положень) об'єднань громадян, за винятком
випадків, коли громадські організації, їх органи наділені державою правом
виконувати функції виконавчої влади. Повноваження такого роду реалізуються за
межами внутрішнього життя громадських організацій - у відносинах зовнішнього
характеру.
Адміністративне право регулює й відносини, пов'язані з вчиненням правопорушень
(адміністративно-деліктне право). Однак суб'єктами адміністративного
правопорушення, згідно з чинним законодавством, можуть бути лише громадяни і
службові особи. Інакше кажучи, відповідальність за недодержання норм і правил у
сфері державного управління несуть лише фізичні особи.
Вважаємо, що така ситуація була можлива лише за умов тоталітарного режиму і аж
ніяк не відповідає вимогам правової держави. Викликає заперечення однобічність,
яка знаходить вияв у відповідальності органів виконавчої влади за протиправні
рішення щодо громадян і службовців державного апарату. Суперечності між
органами державного управління і вказаними вище іншими суб'єктами права у
даному випадку вирішувались у відомчому порядку. Це є порушенням
11
правових принципів (наприклад, згідно з англосаксонською школою права,
"ніхто не може бути суддею у власній справі").
Нині громадянам України надається право на оскарження дій і рішень державних
органів у спеціальний орган юстиції, а також встановлення відповідальності
органу виконавчої влади, місцевого самоврядування за неправомірні дії і санкції
у вигляді скасування рішень. Відповідно до Закону України від 7 лютого 2002
року „Про судоустрій України" створюється система адміністративних судів.
Із вищенаведеного випливає, що адміністративне право України - це галузь права
(система правових норм), яка з метою забезпечення прав і свобод громадян та
реалізації завдань і функцій держави регулює суспільні відносини управлінського
характеру та відповідальності, що формуються у сфері виконавчої влади, у
внутрішній організаційній діяльності деяких державних органів інших гілок
влади, а також в процесі здійснення органами місцевого самоврядування зовнішніх
делегованих державою юридично-владних повноважень.
Від адміністративного права як галузі права України слід відрізняти
адміністративне законодавство, яке є складовим елементом законодавства України.
Якщо адміністративне право - це сукупність правових норм, які регулюють
суспільні відносини в сфері державного управління, то під адміністративним
законодавством мається на увазі система правових актів, в яких ці норми
знаходять свій зовнішній вираз.
Адміністративне законодавство охоплює не всі нормативно-правові акти, а лише
конституційні положення, законодавчі акти, декрети уряду, укази Президента
України та постанови Кабінету Міністрів України загального нормативного
характеру, які стосуються управлінської діяльності.
Юридична відмінність адміністративного права від інших галузей - особливий
адміністративно-правовий метод регулювання, зумовлений специфікою державного
управління як юридично-владної діяльності, що здійснюється органами
12
виконавчої влади. Адміністративно-правовий метод регулювання - це сукупність
правових способів (прийомів), які застосовуються органами виконавчої влади для
забезпечення регулюючого впливу норм адміністративного права на суспільні
відносини. Такі прийоми використовуються державними органами виконавчої влади
при встановленні юридичних фактів, суб'єктів адміністративного права та їх
правового статусу, визначенні прав і обов'язків учасників відносин, що
регулюються, санкцій та порядку застосування санкцій.
Окремі правові способи також є методами, але більш конкретними, що
застосовуються державою для забезпечення регулюючої дії норм адміністративного
права.
У цілому в адміністративному праві використовуються як загальні методи
правового регулювання (імперативний та диспозитивний), так і спеціальні,
притаманні лише цій галузі права.
Загальні методи правового регулювання реалізуються шляхом:
1) використання приписів (встановлення обов'язків); 2) встановлення заборон; 3)
надання дозволів.
Що означають приписи і як вони використовуються в адміністративному праві?
Припис передбачає покладення юридичного обов'язку здійснити відповідні дії в
умовах, що передбачені адміністративно-правовою нормою. В адміністративному
праві припис використовується в різних формах, а саме: встановлення відповідних
дій, порядок їх здійснення, забезпечення виконання обов'язків тощо.
За допомогою припису встановлюються завдання і функції органів виконавчої
влади. Наприклад, адміністративно-правові норми, що закріплені в Законі України
"Про державну податкову службу" (статті 2 та 8), приписують органам
державної податкової служби виконувати такі завдання і функції, як здійснення
контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення,
повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків
і зборів (обов'язкових
13
Повний текст можна завантажити у
прикріпленому файлі,
згори тексту "Викачати з сервера"
|
