З М І С Т

   Стор.

ВСТУП.................................................................................................................. 3

РОЗДІЛ 1.  ПОНЯТТЯ ТА ЗНАЧЕННЯ ДОЗВІЛЬНОЇ СИСТЕМИ В АДМІ-НІСТРАТИВНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНІВ ВНУТРІШНІХ СПРАВ.................. 5

1.1. Сутність адміністративної діяльності органів внутрішніх справ, поняття та значення здійснення дозвільної системи як одного з її напрямків..................................... 5

1.2.  Поняття та види об’єктів, дозвільну систему щодо яких здійснюють органи внутрішніх справ.................................................................................................. 6

1.3. Проблеми правового регулювання діяльності органів внутрішніх справ по здійсненню дозвільної системи............................................................................. 6

Р О З Д І Л  2.  АДМІНІСТРАТИВНО - ПРАВОВЕ  РЕГУЛЮВАННЯ ПОВНОВАЖЕНЬ ОРГАНІВ ВНУТРІШНІХ СПРАВ ПО ЗДІЙСНЕННЮ ДОЗВІЛЬНОЇ СИСТЕМИ        6

2.1. Організація діяльності органів внутрішніх справ по здійсненню дозвільної системи............................................................................................................................... 6

2.2. Характеристика  правил видачі дозволів на. функціонування об’єктів дозвільної системи................................................................................................................... 6

2.3. Сутність, форми та методи контролю за об’єктами дозвільної системи..... 6

Р О З Д І Л 3. АДМІНІСТРАТИВНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ПРАВИЛ ДОЗВІЛЬНОЇ СИСТЕМИ..................................................................................... 6

3.1. Загальна характеристика адміністративної відповідальності за порушення правил дозвільної системи................................................................................................ 6

3.2. Адміністративні проступки в сфері здійснення дозвільної системи та відповідальність за їх вчинення.................................................................................................... 131

ВИСНОВКИ………………………………………………………………………..158

ВСТУП

Останніми роками, із прийняттям Конституції України нового імпульсу набула розбудова демократичної, правової держави, головним завданням і змістом діяльності якої є утвердження, забезпечення і захист прав та свобод людини і громадянина. Виконання цього завдання пов’язане із вирішенням ряду складних політичних, економічних, соціальних і правових проблем, оскільки реальний стан справ в державі і суспільстві ще далекий від вимог часу. Україна переживає важку соціально-економічну кризу, одним з найбільш небезпечних соціальних лих залишається криміногенна ситуація. Все це призводить до погіршення життєвого рівня населення, рівня його захищеності, зростання кількості протиправних посягань на права і свободи громадян, власність, громадський порядок і громадську безпеку, інші об’єкти правоохорони, серед яких особливу тривогу викликають злочини та інші правопорушення, пов’язані із зброєю, вибуховими матеріалами, наркотичними, сильнодіючими, отруйними речовинами, спеціальними засобами, які через свої небезпечні властивості вилучені або обмежені у цивільному обігу.

За цих умов велике значення з боку держави і суспільства надається підвищенню ефективності правоохоронної діяльності, провідна роль в якій належить органам внутрішніх справ. На ці органи покладається широке коло завдань щодо забезпечення особистої безпеки громадян, захисту їх прав, свобод та законних інтересів, запобігання правопорушенням та їх припинення, охорони і забезпечення громадського порядку та громадської безпеки, захисту власності від протиправних посягань, притягнення правопорушників до відповідальності тощо. Переважну більшість зазначених завдань органи внутрішніх справ виконують під час здійснення адміністративної діяльності, тобто діяльності, врегульованої адміністративно-правовими нормами і спрямованої на їх реалізацію.

Адміністративна діяльність органів внутрішніх справ має складний, різноплановий характер і виконується за багатьма напрямками, із використанням різноманітних засобів як правового, так і організаційного змісту. Одним із таких напрямків є здійснення дозвільної системи, під час якого забезпечується контроль за відкриттям та функціонуванням об’єктів, що становлять потенційну небезпеку для громадського порядку. Демократизація суспільства сприяла розвитку правового статусу громадян, в тому числі значному розширенню їх майнових прав, що, в свою чергу, призвело до суттєвого збільшення обігу різних видів зброї, засобів самооборони, інших предметів та речовин, на які поширюється дозвільна система. Разом з тим чинне законодавство в регулюванні багатьох питань здійснення зазначеної системи відстало від потреб часу, не в усьому його вимогам відповідає і практична діяльність органів внутрішніх справ у цій сфері.

РОЗДІЛ 1
ПОНЯТТЯ ТА ЗНАЧЕННЯ ДОЗВІЛЬНОЇ СИСТЕМИ В АДМІНІСТРАТИВНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНІВ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

1.1.    Сутність адміністративної діяльності органів внутрішніх справ, поняття та значення здійснення дозвільної системи як одного з її напрямків

         Органи внутрішніх справ як правоохоронні органи держави виконують широке коло завдань та функцій щодо охорони правопорядку та боротьби з правопорушеннями. З точки зору правової характеристики в їх діяльності розрізняються такі основні функції: адміністративна, профілактична, оперативно-розшукова, кримінально-процесуальна, виконавча та охоронна. Сукупність цих напрямків зумовлює специфіку форм та методів роботи органів внутрішніх справ, правовий стан їх працівників у здійсненні поставлених перед ними завдань.

         Одним з основних напрямків діяльності органів внутрішніх справ по охороні громадського порядку є адміністративна діяльність. Більша частина особового складу зазначених органів виконує переважно адміністративні функції, здійснює організаційно-правові повноваження, які встановлюються і забезпечуються нормами адміністративного права. В процесі здійснення цієї діяльності працівники органів внутрішніх справ вступають в численні адміністративно-правові відносини з громадянами, їх об’єднаннями, підприємствами, організаціями та установами. Адміністративна діяльність органів внутрішніх справ носить чітко виражений державно-владний, авторитарний характер, здійснюється в офіційному порядку від імені держави, яка надала їм право на застосування специфічних заходів адміністративного впливу, які, як правило, не використовуються іншими державними органами.

         Цим управлінська діяльність органів внутрішніх справ відрізняється також від діяльності інших ланок виконавчої влади.

         Розкриваючи зміст державного управління в сфері охорони громадського порядку, на нашу думку, потрібно детальніше охарактеризувати адміністративно-правові відносини, які в ній виникають. В науці адміністративного права за останні роки певною мірою було досліджено проблеми адміністративно-правової охорони громадського порядку, адміністративної діяльності різних правоохоронних органів, в тому числі органів внутрішніх справ [155,84,72,44,47,42] ) . Разом з тим деякі з них ще не знайшли належного висвітлення у вітчизняній  літературі. Це стосується, зокрема, конкретних сфер та напрямків адміністративної діяльності органів внутрішніх справ.

         В адміністративній діяльності зазначених органів традиційно виділяються два основні напрямки, однак назви при цьому застосовуються різні. Так, деякі вчені-адміністративісти висловлюють думку, що перший напрямок називається внутрішньосистемним або організаційним, а другий - позасистемна адміністративна діяльність (виходить за межі системи органів внутрішніх справ і пов’язана з регулюванням відносин у суспільстві)[47] ).

         Ми вважаємо, що більш вдалою є класифікація, здійснена Л.Л. Поповим. Перший напрямок адміністративної діяльності він називає суспільними відносинами, які формуються в самій системі органів внутрішніх справ (внутрішньо-організаційна адміністративна діяльність), і другий напрямок відносинами, які формуються у зовнішній сфері - (зовнішня адміністративна діяльність)[44]  ).

         Внутрішньо-організаційна діяльність забезпечує формування та функціонування самих органів внутрішніх справ, включаючи визначення їх організаційної структури, підбір, розстановку, навчання та виховання кадрів, матеріально-технічне забезпечення, постановку поточних та перспективних   завдань, здійснення повсякденного керівництва та контролю за їх виконанням. Внутрішньо-організаційна діяльність охоплює відносини, які складаються між різними ланками  апарату управління, його структурними підрозділами та посадовими особами. Суб’єкти вищого рівня зазначеної системи можуть керувати нижчими ланками, ставити перед ними відповідні завдання та контролювати їх виконання, а також здійснювати підбір та розстановку керівних кадрів.

         Суб’єкти нижчестоящих ланок управління в процесі внутрішньо-організаційної діяльності виконують завдання щодо організації роботи свого апарату та підлеглих підрозділів, а також забезпечення їх готовності до  виконання своїх функцій.

         В процесі здійснення зовнішньої адміністративної діяльності, яка і є предметом нашого дослідження, органи внутрішніх справ забезпечують виконання своїх основних завдань, пов’язаних з охороною громадського порядку та громадської безпеки, забезпеченням паспортної системи та правил перебування в Україні іноземних громадян та осіб без громадянства, здійсненням дозвільної системи, видачею громадянам посвідчень на  право керування автомототранспортом, здійсненням провадження в справах про адміністративні правопорушення в сфері охорони громадського порядку і т.ін., тобто це відносини, які виникають між органами внутрішніх справ та іншими органами, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами та громадянами. Цей різновид діяльності деякі вчені називають правоохоронною адміністративною діяльністю. Така назва обумовлюється тим, що основний зміст даної роботи зводиться до забезпечення працівниками органів внутрішніх справ функцій по охороні правовідносин. Не дивлячись на те, що органи внутрішніх справ здійснюють також і право застосовну адміністративну діяльність, слід підкреслити, що остання має обслуговуючий характер, виступає засобом забезпечення правоохоронної діяльності [47]  ) .

         В своєму змісті  адміністративна діяльність має ряд специфічних ознак, котрі виділяють її з інших видів діяльності органів внутрішніх справ. Перш за все, вона носить державно-владний характер. Органи внутрішніх справ виконують свої адміністративні повноваження від імені держави, вони уповноважені здійснювати нагляд за додержанням встановлених правил поведінки, давати юридичну оцінку діям та вчинкам людей, виявляти правопорушення та реагувати на них відповідно до чинного законодавства. Органи внутрішніх справ також можуть давати в межах своєї компетенції обов’язкові для виконання розпорядження та пред’являти такі ж обов’язкові вимоги, а в необхідних випадках - застосовувати передбачені чинним законодавством заходи примусу.

         Адміністративна діяльність органів внутрішніх справ є підзаконною. Вона здійснюється згідно з приписами законів та інших правових актів і будується у відповідності з цілями і в межах, визначених законом, а також на основі використання відповідних законних засобів. Під час здійснення цієї діяльності працівники органів внутрішніх справ зобов’язані діяти за правилом: законне все те, що дозволено законом та відповідає його цілям.

         Адміністративна діяльність має також виконавчо-розпорядчий характер, її головною метою є виконання чинного законодавства з  питань, які входять до компетенції органів внутрішніх справ. Разом з тим для належного здійснення своїх виконавчих функцій вони наділені владними повноваженнями, які передбачають можливість застосування заходів адміністративного впливу.

         Необхідно виділити ще одну властивість зазначеної діяльності, а саме - її організаційний, творчий характер. Він виявляється, по-перше, у тому, що в процесі здійснення своїх адміністративних повноважень органи внутрішніх справ повинні забезпечити встановлення та підтримання певного порядку суспільних відносин, який базується на виконанні посадовими особами та громадянами своїх громадських обов’язків і здійснення ними прав та свобод. По-друге, органи внутрішніх справ та їх посадові особи реалізують надані їм повноваження, враховуючи особливості конкретних умов, що  складаються. При виборі способів організації управлінського апарату та засобів адміністративного  впливу вони зобов’язані уникати шаблонних дій і приймати найоптимальніші рішення, виходячи з обстановки, яка склалась на даний момент.

         Однією з найхарактерніших особливостей адміністративної діяльності органів внутрішніх справ є її профілактична спрямованість. Під час її здійснення вирішуються завдання запобігання вчиненню правопорушень та їх шкідливим наслідкам. Така профілактична спрямованість забезпечується завдяки виявленню та усуненню причин вчинення правопорушень та умов, які їм сприяють. В практичній діяльності всіх служб та підрозділів органів внутрішніх справ значне місце займає індивідуальна профілактична робота. Вона проводиться в процесі здійснення функцій адміністративного нагляду, розгляду справ про адміністративні правопорушення та застосування заходів адміністративного впливу до правопорушників.

         Все більший об’єм адміністративної діяльності органів внутрішніх справ складає надання допомоги громадянам у реалізації їх прав, свобод та законних інтересів. В цю діяльність входить: допомога потерпілим від правопорушення, дітям, інвалідам, жінкам з дітьми, які перебувають в громадських місцях в безпорадному стані; надання допомоги громадянам під час стихійного лиха, при аваріях і катастрофах, інших надзвичайних обставинах; адресно-довідкова робота; розшук громадян, які пропали безвісти, тощо.

         Таким чином, визначаючи сутність зовнішньої адміністративної діяльності органів внутрішніх справ, потрібно підкреслити, що вона становить організацію та практичне здійснення охорони громадського порядку та громадської безпеки, надання допомоги громадянам в реалізації їх прав, свобод та законних інтересів.

         Виходячи із сказаного можна зробити висновок, що адміністративна діяльність органів внутрішніх справ (зовнішня) - це визначена нормативними актами виконавчо-владна діяльність, спрямована на забезпечення особистої безпеки громадян, захист їх прав і свобод, законних інтересів організацій та практичне здійснення встановлених державою заходів по охороні громадського порядку, громадської безпеки та боротьбі з правопорушеннями.

         Важливе місце в охороні громадського порядку та громадської безпеки займає дозвільна система, яка передбачає обов’язкове отримання дозволів на здійснення певних дій підприємствами, установами та організаціями, а також окремими громадянами. Це організаційно-правова діяльність, що здійснюється державою з метою забезпечення своїх економічних та соціально-політичних інтересів, для створення необхідних умов нормальної діяльності державних та громадських організацій, додержання законності, охорони власності та забезпечення громадської безпеки. Для цього держава закріплює в законодавчих та інших нормативних актах певний порядок суспільних відносин, забезпечення якого покладено на органи виконавчої влади, в тому числі й на органи внутрішніх справ. Зміст дозвільної системи пояснюється не тільки наявністю встановленого порядку, а також і тим, що цей порядок необхідно забезпечити певними правовими засобами і дотримуватись усім учасникам зазначених правовідносин, а це, як правило, передбачає здійснення функцій контролю та нагляду з боку органів виконавчої влади, яким надано право видавати дозволи.

         Питання, що стосуються проблем дозвільної системи, в основному

Повний текст можна завантажити у прикріпленому файлі,

згори тексту "Викачати з сервера"