Нормати́вно-правови́й а́кт — офіційний письмовий документ, прийнятий уповноваженим на це суб'єктом нормотворення у визначеній законодавством формі та за встановленою законодавством процедурою, спрямований на регулювання суспільних відносин, що містить норми права, має неперсоніфікований характер і розрахований на неодноразове застосування.
Іншими словами, нормативно-правовий акт — це документ, прийнятий у визначеному порядку компетентним державним органом, у якому містяться норми права.
У нашій правовій системі нормативно-правовий акт є основним джерелом права.
Класифікація
Нормативно-правові акти поділяють на закони та підзаконні нормативно-правові акти.
Закони — це нормативно-правові акти, що видаються законодавчими органами (у нашій державі — Верховною Радою України), мають вищу юридичну силу і регулюють найважливіші суспільні відносини.
Дія закону (нормативного акта) за колом (щодо) осіб
Дія закону за колом осіб визначається такими правилами (положеннями): Нормативні акти (закони) діють щодо громадян, юридичних осіб та інших суб'єктів відповідної держави. Щодо громадян та організацій межі дії нормативних актів визначаються залежно від змісту і призначення цього акта. Визначення (звуження) меж дії актів прямо залежить, по-перше, від характеру регульованих відносин, по-друге, від специфіки суб'єктів цих відносин, яка з їх характеру випливає. Так, глава XIX КК, присвячена військовим злочинам, поширюється на військовослужбовців, військовозобов'язаних під час проходження ними навчальних або перевірних зборів, а також деяких інших осіб, згаданих у ст. 401 КК; норми щодо статусу юридичних осіб належать до компетенції будь-якої організації, що визнається суб'єктом цивільного права; положення про державні органи діють щодо відповідних органів тощо.
Дія законів (нормативних актів) держави по
... Читати далі »
Представлення М. Я. Азаровим кандидатур на посади міністрів під час пленарного засідання Верховної Ради України 11 березня 2010 року
У́ряд Мико́ли Аза́рова — український уряд, сформований 11 березня 2010 року[1] коаліцією депутатських фракцій «Стабільність і реформи»[2] та окремих депутатів. (Згідно рішення Конституційного Суду України від 6 квітня 2010 року[3], таке формування уряду не суперечило статті 83 Конституції України (яка діяла до 1 жовтня 2010 року), згідно з якою Уряд може бути сформований тільки коаліцією депутатських фракцій: "У Верховній Раді України за результатами виборів і на основі узгодження політичних позицій формується коаліція депутатських фракцій, до складу якої входить більшість народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради України" [4].)Зміст 1 Склад уряду 1.1 Віце-Прем'єр-Міністри 1.2 Міністри та керівники інших центральних органів виконавчої влади 1
... Читати далі »
Перелік центральних органів виконавчої влади України
Перелік центральних органів виконавчої влади України
9 грудня 2010 року Президент України оптимізував систему центральних органів виконавчої влади України.
6 квітня 2011 року Президент України додатково оптимізував систему центральних органів виконавчої влади України.
8 квітня 2011 року Президент України вніс зміну в Указ щодо додаткової оптимізації від 6 квітня.
18 липня 2011 року Президент України утворив Національне агентство України з питань державної служби, реорганізувавши Головне управління державної служби України.
Усіх керівників центральних органів виконавчої влади, відповідно до Конституції, призначає президент за поданням прем'єр-міністра.
Діяльність державних служб, агентств, інспекцій координує і спрямовує відповідний міністр, але не оперативно, а через нормативні акти .Зміст 1 Міністерства 2 Державні служби 3 Державні агентства 4 Державн
... Читати далі »
