15-й Прем'єр-міністр України Нині на посаді На посаді з 11 березня 2010 Президент Віктор Янукович Попередник Юлія Тимошенко 17-й Перший віце-прем'єр-міністр України, 9-й Міністр фінансів України Час на посаді: 4 серпня 2006 — 18 грудня 2007 Президент Віктор Ющенко Попередник Станіслав Сташевський Віктор Пинзеник Наступник Олександр Турчинов Віктор Пинзеник 5-й в.о. Прем'єр-міністра України Час на посаді: 5 січня 2005 — 24 січня 2005 Президент Леонід Кучма Віктор Ющенко Попередник Микола Азаров Наступник Олександр Турчинов 4-й в.о. Прем'єр-міністра України Час на посаді: 7 грудня 2004 — 28 грудня 2004 Президент Леонід Кучма Попередник Василь Дурдинець Наступник Микола Азаров 14-й Перший віце-прем'єр-міністр України, 7-й Міністр фінансів України Час на посаді: 26 листопада 2002 — 4 лютого 2005 Президент Леонід Кучма Віктор Ющенко Попередник Олег Дубина Ігор Юшко Наступник Анатолій Кінах Віктор Пинзеник
Народився 17 грудня 1947 (63 роки) Калуга, РРФСР, СРСР Національність росіянин Політична партія Партія регіонів Дружина Людмила Азарова Нагороди
Мико́ла Я́нович Аза́ров, уродж. Пахло[1] (нар. 17 грудня 1947, Калуга, РРФСР, СРСР) — український політик, прем'єр-міністр України (з 11 березня 2010). Один з лідерів (з 23 квітня 2010 — Голова) Партії регіонів, перший віце-прем'єр-міністр та міністр фінансів України в першому (2002—2005) та другому (2006—2007) урядах Віктора Януковича.Зміст 1 Біографія 2 Звання та нагороди 3 Наукові праці 4 Політична діяльність 5 Азаров і українофобія 6 Мова 7 Інше 8 Декларація про доходи 9 Примітки 10 Ресурси інтернету 11 Див. також
Біографія
Народився 17 грудня 1947 року в Калузі, РРФСР, СРСР. Батько — Пахло Яан Робертович (1924), гірничий інженер, естонець за національністю, народився на хуторі Лайузе в Йиґевамаа[2]; мати — Кваснікова Катерина Павлівна (1927).
Закінчив у 1970 році Московський державний університет за спеціальністю геолог-геофізик. З 1971 до 1976 року — начальник дільниці, головний інженер у тресті «Тулашахтоосушення» комбінату «Тулавугілля». В 1976—1984 роках — завідувач лабораторії, потім відділу Підмосковного науково-дослідного і проектно-конструкторського вугільного інституту. З 1984 до 1995 року — заступник директора та директор Українського державного науково-дослідного і проектно-конструкторського інституту гірничої геології, геомеханіки та маркшейдерської справи.
1994—1998 рр. — народний депутат України другого скликання, голова Комітету Верховної Ради України з питань бюджету, член Президії Верховної Ради України. 1995—1998 рр. — член валютно-кредитної Ради Кабінету Міністрів України. 1997 р. — член Вищої економічної Ради Президента України. 1998 р. — член Міжвідомчої комісії із питань регулювання ринку продовольства, цін і доходів сільськогосподарських товаровиробників. 1999 р. — член Координаційного комітету по боротьбі із корупцією і організованою злочинністю при Президентові України.
М. Азаров під час зустрічі з В. Путіним в грудні 2003.
1996 — 2002 рр. — Голова Державної податкової адміністрації України; член Координаційної ради з питань політики фінансового сектору; член Національної ради з узгодження діяльності загальнодержавних і регіональних органів та місцевого самоврядування, член Ради національної безпеки і оборони України.
У 1993—1994 рр. був виконувачем обов'язків голови Партії праці. З листопада 2000 року — член президії Партії регіонального відродження «Трудова солідарність України». 5 березня 2001 року очолив Партію регіонів, а через півроку подав у відставку з цієї посади. У квітні 2003 року на 5-му з'їзді Партії регіонів обраний головою політради. 23 квітня 2010 року обраний Головою Партії регіонів України.
Листопад 2002 — 3 лютого 2005 — Перший віце-прем'єр-міністр України, міністр фінансів України. У грудні 2004 — січні 2005 (після відпустки, а згодом відставки Віктора Януковича та перед призначенням Юлії Тимошенко) в. о. Прем'єр-міністра України.
26 березня 2006 обраний до Верховної Ради за списком Партії регіонів. У серпні 2006 його знову призначено на посаду першого віце-прем'єра та міністра фінансів в уряді Віктора Януковича.
6 грудня 2006 Азаров вручив орден «За відродження України» І ступеня депутату Держдуми Росії Костянтину Затуліну, якого перед тим було оголошено персоною нон-ґрата в Україні. Звання та нагороди
Доктор геолого-мінералогічних наук (1986), професор (1991), член-кореспондент Національної академії наук України (1997).
Державний службовець І рангу, радник Податкової служби І рангу, почесний працівник податкової служби.
Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (2004)[3]. Заслужений економіст України (1997)[4].
Кавалер ордена князя Ярослава Мудрого V ступеня, ордена «За заслуги» I, ІІ (1999)[5] і ІІІ (1996)[6] ступенів. Кавалер Ордену Святого Рівноапостольного князя Володимира. Кавалер Ордену Дружби (Росія) (6 грудня 2007 року)[7]. Великий командор ордена православних хрестоносців святого храму гробу Господня з врученням золотого хреста, корони, вінка і зірки (15 березня 2011)[8]. Наукові праці
Автор і співавтор понад 112 наукових праць, співавтор книг: «Геологические модели золоторудных месторождений Украинского щита и Донбасса», «Все про податки». Політична діяльність Народний депутат України 2-го скликання Партія праці 11 травня 1994 — 12 травня 1998 5-го скликання ПР 25 травня 2006 — 12 вересня 2006 6-го скликання ПР 23 листопада 2007 — 11 березня 2010
Микола Азаров, як повідомлялося у пресі, є одним з авторів економічної політики обох урядів В. Ф. Януковича[9][10][11]. За його власними словами, він є автором 14 бюджетів за роки незалежності України (пряма мова з ВР, грудень 2006 року)[12][13][14].
Впродовж головування економічним блоком кабінету міністрів, в Україні спостерігався значний, за оцінками експертів МВФ, зріст ВВП (112,1 % в 2004 р.)[15][16]. Однак, за свідченням деяких експертів, такий значний приріст ВВП обумовлювався, зокрема, стабільним зростанням експортно-орієнтованих, сировинних галузей промисловості. В той же час, за даними Державного комітету статистики України, найбільше зростання спостерігалося в машинобудівній галузі, будівництві[17]; відзначалося швидке зростання залишків вкладів в банківський системі та двозначне зростанні інвестицій в основний капітал (131,3% 2003 р., 128,0% 2004 р., пор. 101,9% 2005 р.)[18].
Явища, які відбувалися в податковій системі України за часи головування Миколи Азарова, в опозиційній, а потім і в економічній пресі та офіційних урядових сайтах дістали назву «Азаровщина»[19][20]. У пресі та офіційних прес-релізах часто вживається як характеристика економічної та соціальної політики уряду Віктора Януковича в цілому[21][22][23][24].
Народний депутат України 6-го скликання з листопада 2007 р., обраний за списками Партії регіонів Азаров і українофобія
В 1992 році Азаров став одним із засновників Громадянського конгресу України[25], який проголосив своєю ідеологією захист інтересів російськомовної меншини[26] і який деякі ЗМІ визначали як «збіговисько українофобів, з якого вийшли багато діячів, які вирішили свої особисті і життєві проблеми на ниві розпалювання ненависті до нашої країни»[27].
Після приходу до влади у 2010 році, уряд Азарова і самого прем'єра активніше пов'язують з українофобією. Так, у липні 2010 Юлія Тимошенко заявила, що «майже весь уряд Януковича є українофобом. Це люди, які апріорі не люблять Україну і всі наші цінності»[28]. 16 грудня 2010 року Львівська міська рада ухвалила заяву, в якій від Президента України вимагається «відставка одіозних членів попереднього складу Кабінету міністрів, що заплямували себе проявами соціальної та національної українофобії (М. Азарова, С. Тігіпка, Д. Табачніка та ін.)»[29]. Мова
Миколу Азарова критикують за те, що він не користується українською мовою під час публічних виступів у Верховній Раді, на засіданнях Уряду, та у своїх інтерв'ю[30][31]. Іноді, однак, під час доповідей у Верховній Раді користується російськими і українськими словами одночасно:« Стаття третя вилучена. Потім, Адаме Івановичу, и уважаемые народные депутаты, мы проголосуем статьи в той нумерации, в какой они сейчас розданы вам в материалах, а потом отредактируем и приведем у відповідність номера этих статей.[32] »
19 грудня 2006 року з ложі уряду у залі Верховної Ради України, під час обговорення державного бюджету на 2007 рік, у відповідь на репліку опозиціонерів, Микола Янович Азаров, у пориві щирого обурення, сказав народним депутатам:« Да пошли вы. Для вас это игры, а для меня — вся жизнь. »
Показовою у відношенні володіння українською мовою була заява про складання депутатських повноважень, заповнена М. Азаровим у вересні 2006, де Микола Янович написав свою посаду, як «віце-прем'ер-міністр» (замість правильного віце-прем'єр-міністр)[33].
17 березня 2010 року віце-прем’єр Володимир Семиноженко заявив про швидкий прогрес у вивченні Миколою Азаровим української мови[34].
2 червня 2010 року у виступі на відкритті засідання Кабміну Азаров сказав: "...в країні сформувался цілий прошарок кровосісів бюджетних коштів"[35]. Інше
Одружений, має сина.
Захоплення: живопис та книги. Декларація про доходи
Під час призначення Миколи Азарова на посаду прем'єр-міністра України, громадяни отримали можливість ознайомитися з декларацією про доходи Миколи Яновича. Ця декларація повністю відповідала офіційній трудовій біографії Азарова. Тобто в біографії Азарова значиться, що він ніколи не займався бізнесом, жив на одну зарплату. Отож і декларація 2009 року Миколи Яновича відповідна: ні автомобілів, ні дач, ні житлових будинків, ні великих земельних ділянок, ні серйозних рахунків в банку, лише одна квартира[36]. Примітки ↑ Микола Азаров став прем’єр-міністром (http://gazeta.ua/index.php?id=330779) , Gazeta.ua (2010-03-12) ↑ Азаров виявився наполовину естонцем. (http://tsn.ua/ukrayina/azarov-viyavivsya-napolovinu-estoncem.html) ТСН, Естонія, 6 жовтня 2011, 16:34 ↑ Указ Президента України № 1458/2004 від 9 грудня 2004 року «Про присудження Державних премій України в галузі науки і техніки 2004 року» (http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1458/2004) ↑ Указ Президента України № 1294/97 від 22 листопада 1997 року «Про присвоєння М. Азарову почесного звання "Заслужений економіст України"» (http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1294/97) ↑ Указ Президента України № 126/99 від 5 лютого 1999 року «Про нагородження відзнакою Президента України — орденом "За заслуги"» (http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=126/99) ↑ Указ Президента України № 1062/96 від 13 листопада 1996 року «Про нагородження відзнакою Президента України — орденом "За заслуги"» (http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1062/96) ↑ Указ Президента РФ № 1636 от 6 декабря 2007 г. «О награждении орденом Дружбы Азарова Н.Я.» (http://graph.document.kremlin.ru/page.aspx?1;939973) (рос.) ↑ Азарова посвятили у лицарі // Українська правда, 15 березня 2011 (http://www.pravda.com.ua/news/2011/03/15/6015252/) ↑ Уряд скандалів і скандалістів (http://www.unian.net/ukr/news/news-163084.html) ↑ Чому приречений уряд Януковича-Азарова? (http://pravda.com.ua/news/2007/2/20/54707.htm) ↑ Формируется «правительство народного недоверия»? (http://obkom.net.ua/articles/2004-12/30.1345.shtml) ↑ Азаровщина в дії: Коаліція «просунула» Держбюджет-2007 (http://oglyadach.com/news/2006/9/21/113394.htm) ↑ Аналітична довідка щодо проекту держбюджету на 2007 рік, поданого урядом Януковича (http://www.tymoshenko.com.ua/ukr/exclusive/documents/3541/) ↑ Юрій Єхануров: Янукович будет працювати. Але в уряді можливі заміни (http://vgolos.com.ua/interview/3982.html) ↑ Основні показники економічного і соціального стану України 2001-2007 роки (http://bank.gov.ua/Macro/index.htm) ↑ Бело-голубая разруха. Часть 2. Коля-НДС или экономический катехизис от Азарова (http://novosti.dn.ua/details/26229/) ↑ http://www.kmu.gov.ua/control/publish/article?art_id=28011575 ↑ http://bank.gov.ua/Macro/index.htm ↑ Стенограма 36-го засідання Верховної Ради України, 28 листопада 2000 року (http://www.rada.gov.ua/zakon/skl3/BUL36/281100_36.htm) ↑ Про основні події, які відбулися на пленарному засіданні Верховної Ради України 19 січня 2005 року (http://www.kmu.gov.ua/control/publish/article?art_id=10967284) ↑ Азаровщина лютує в бухгалтерії (http://www.epravda.com.ua/news/2007/2/22/52838.htm) ↑ «Азаровщина — це повне нехтування законом…» (http://www.brama.com/survey/messages/26352.html) ↑ Богословська Інна Германівна Заявление в связи с подачей в отставку (http://www.bogoslovskaya.openua.net/bio_work.plhtml) ↑ http://ura-inform.com/ru/rubric/2006/12/07/rogovuiv Стенограмма онлайн-конференции Василия Рогового ↑ Биография Н. Я. Азарова в Лентапедии (http://www.lenta.ru/lib/14159957/full.htm) ↑ О.Голобуцький, В.Кулик. ПАРТІЙНО-ПОЛІТИЧНИЙ СПЕКТР СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ (http://golob.narod.ru/glvtlivicent.html) ↑ Пахло-Мурлан и его компания (http://www.gazeta.dp.ua/read/pahlo_murlan_i_ego_kompaniya) ↑ Тимошенко: Майже весь уряд Януковича - українофоби (http://news.liga.net/ukr/news/NU104033.html) ↑ Львівська міська рада вимагає звільнити українофобів Азарова, Тігіпка, Табачніка (http://www.svoboda.org.ua/diyalnist/novyny/018326/) ↑ Стенограма 27-го засідання Верховної Ради України, 23 жовтня 2003 року (http://www.rada.gov.ua/zakon/skl4/4session/STENOGR/4SES/DOC/27.DOC) ↑ Стенограма 56-го засідання Верховної Ради України, 15 квітня 1997 року (http://www.rada.gov.ua/zakon/skl2/BUL27/150497_56.htm) ↑ Стенограма 42-го засідання Верховної Ради України, 6 грудня 2006 року (http://www.rada.gov.ua/zakon/skl5/2session/STENOGR/06120602_42.htm) ↑ Янукович і його «проффесори». Чергові шедеври безграмотності (http://main.pravda.com.ua/news/2006/9/12/47248.htm) ↑ «Українська правда»: «Асабіста» мова Азарова скоро стане взірцем? (http://www.pravda.com.ua/news/2010/03/17/4869699/) ↑ Кровосиси Азарова (http://video.i.ua/user/3207119/40127/190756/?p=1) Відео. 13 сек ↑ http://www.pravda.com.ua/articles/2010/06/22/5159405 "Межигір'я" Азарова Ресурси інтернету Довідник «Хто є хто в Україні», видавництво «К.І.С» (http://dovidka.com.ua/fcontent.php?parm=h.c5R2mR2KwRXECT9.wZ) Микола Янович Азаров — член оргкомітету Громадянського руху «Нова Україна» (http://new-ukraine.org.ua/committee) Андрій Деркач. Із Москви – без подарунків // журнал «Главред», 5.07.2010 (http://glavred.info/print/articles/16923.prn) Проект Закону України "Про Азарова" (http://www.fraza.ua/analitics/06.02.07/33647.html) Див. також Уряд Миколи Азарова АзаровщинаПопередник: 14-й Прем'єр-міністр України 11 березня 2010, Наступник: Тимошенко Юлія Володимирівна - Попередник: В.о. Прем'єр-міністр України 7 грудня — 28 грудня 2004, 5 січня — 24 січня 2005 Наступник: Янукович Віктор Федорович Тимошенко Юлія Володимирівна Попередник: Голови Державної податкової адміністрації України 1996 — 2002 Наступник: ' Кравченко Юрій Федорович Попередник: 7-й Міністри фінансів України 26 листопада 2002 — 3 лютого 2005 Наступник:
Юшко Ігор Олегович Пинзеник Віктор Михайлович Попередник: 9-й Міністри фінансів України 4 серпня 2006 — 18 грудня 2007 Наступник:
Пинзеник Віктор Михайлович Пинзеник Віктор Михайлович
Азаров Микола Янович Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
